Про пожежну безпеку закон україни к 1993

Головна БЖД Охорона праці

Організація забезпечення пожежної безпеки

Правова основа забезпечення пожежної безпеки

Основним законодавчим документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки, є Закон України «Про пожежну безпеку», прийнятий 17 грудня 1993 р. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Загальні принципи організації пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки — невід’ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства та навколишнього середовища.

Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов’язані:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

• забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

• організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

• утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

• створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

• подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними виробляється;

• здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

• своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

• проводити службові розслідування випадків пожеж. Відповідно до ст. 6 Закону громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов’язані:

а) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;

б) повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

Державний пожежний нагляд

Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

• розробляють з участю зацікавлених організацій та органів і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки;

• погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

• встановлюють порядок опрацювання і затвердження нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації;

• здійснюють контроль за додержанням вимог законодавчих актів з питань пожежної безпеки;

• проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадовими особами органів державного пожежного нагляду є державні інспектори з пожежного нагляду, які мають право:

• проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольних об’єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

• давати (надсилати) керівникам органів виконавчої влади та самоврядування різних рівнів, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки;

• здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених нормативно-технічними документами, під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення чи розширення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об’єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт;

• припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності;

• притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;

• застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Завдання та види пожежної охорони

Основними завданнями пожежної охорони є:

• здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

• запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

• гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов’язаний:

1) негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

2) вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

3) якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту;

4) у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газоаварійну тощо).

Література

1.ЖидецькийВІ%. Основи охорони праці / В.Ц. Жи-децький — Л.: Афіша, 2005. — 349 с.

2. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

3. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 №3747-ХП.

4. Правила пожежної безпеки України : затв. наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004. № 126.

5. Пожежна безпека: Нормативні акти та інші документи : у 4 т. — К.: Основи, 1997—1998.

m.pidruchniki.com

Закон України Про пожежну безпеку

Скачивание файла

Введите число с картинки:

Поделись с друзьями!

Комментарии

Смотрите также

Монахова И.А. Лекции по Безопасности жизнедеятельности (БЖД)

Курс лекций преподавателя Монаховой И. А. по БЖД для 4 курса

Лекция №1 БЖД. Основные термины и определения. Принципы
Лекция №2 Негативные воздействия в системе Человек – Среда обитания
Лекция №3 Человек как элемент среды обитания
Лекция №4 Закон Стивенса. Нагрузки на человека в ЭС
Лекция №5 Опасные факто.

Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини (укр. мова)

Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. — 304 с.

У посібнику теоретично проаналізовано категорії безпеки як стан захищеності з позицій ризикоорієнтованого підходу. Безпеку життєдіяльності розглянено у контексті системи «людина-життєве середовище» в перерізі різних сфер життєдіяльності. Ґрунтовно проаналізовані чинники, в.

Сафонов А. Безпека життєдіяльності (екологічна та техногенна безпека)

Програмний курс з предмету «Безпека життєдіяльності (екологічна та техногенна
безпека)» (для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності екологія) за
кредитно-модульною системою / А.І. Сафонов. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 104 с.

Безпека життєдіяльності як наука є комплексною дисципліною з вивчення зага.

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності

Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації /За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. — Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000», 2001. — 320 с.

У посібнику розглядаються основи безпеки життєдіяльності як комплекс взаємозв’язків у систвмі «людина — життєве середовище» різного рівн.

Желібо Є. П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник

Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації /За ред. Є. П. Желібо і В. М. Пічі. — Київ: «Каравела»; Львів: «Новий Світ-2000»,
2001. — 320 с.

У посібнику розглядаються основи безпеки життєдіяльності як комплекс взаємозв’язків у систвмі «людина — життєве середовище» різного .

Курашкин А.А. Курс лекций по БЖД

КГТУ им. А. Н. Туполева, 4 курс, 7 семестр

Основные характеристики ионизирующих излучений. Закон радиоактивного распада.
Искусственные источники радиации Воздействие радиации на организм человека
Гигиеническое нормирование. Защита от ионизирующих излучений
Электромагнитные поля и излучения (неионизирующие и.

Касьянов М.А., Гунченко О.М. та ін. (укл.) Ризик як оцінка небезпеки

Методичні вказівки до практичного заняття з дисципліни «Безпека життєдіяльності». Тема «Ризик як оцінка небезпеки» (для студентів всіх напрямів навчання) / Укл.: М. А. Касьянов, О. М. Гунченко, І. М. Арнаут, О. О. Колібабчук, Д. В. Михайлов. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. – 19 с.

Методичні вказівки включають .

Карпенко В.І. Лекції з курсу Основи безпеки життєдіяльності

Лекції з курсу «Основи безпеки життєдієльності» доцент кафедри екології В. І. Карпенко НаУКМА

Актуальність дисципліни. Безпека життєдіяльності як наука і її структура.
Методологія і ознаки безпеки життєдіяльності.
Основні поняття в БЖД. Безпека. Небезпека.
Ідентифікація небезпеки. Номенклатура небезпек.

Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності

Навч. посібник.— 2-ге вид.,доп.— К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — 268 с. — Бібліогр.:
с. 259—264.

Створюючи навчальний посібник, автор підкреслила питому вагу окремих питань, зокрема, теоретичного аспекту безпеки життєдіяльності, роль людського фактора в її забезпеченні, проблеми різкого зростання проявів тероризму.

www.studmed.ru

4.1.1. Пожежна охорона і пожежний нагляд в Україні

Верховна Рада України прийняла 17 грудня 1993 р. ухвалу про введення в дію закону «Про пожежну безпеку» з дня його публікації. Цей закон, опублікований 29 січня 1994 р., визначає загальні правові, економічні і соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб в цій області незалежно від виду їх діяльності і форм власності.

Для захисту життя і здоров’я громадян, приватної, колективної і державної власності від пожеж, підтримки належного рівня пожежної безпеки на об’єктах і в населених пунктах в Україні створено пожежну охорону, яка ділиться на державну, відомчу, сільську і добровільну. Основними підрозділами, які безпосередньо ведуть боротьбу з пожежами, є пожежні команди, які комплектуються спеціально навченими бійцями і командирами і закріплюються за певною територією, що охороняється, чи об’єктом.

Матеріальні збитки, пов’язані з пошкодженням майна в ході гасіння пожеж, пожежна охорона не відшкодовує. Місцеві органи державної виконавчої влади, підприємства, установи і організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані доставляти безкоштовно в його розпорядженняречовини для гасіння пожеж, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, устаткування, засоби зв’язку тощо, а під час пожежі, що продовжується більше трьох годин, – харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу і осіб, залучених до гасіння пожежі.

Закон «Про пожежну безпеку» передбачає державний пожежний нагляд за дотриманням пожежної безпеки в населених пунктах і на об’єктах, незалежно від форм власності. В Україні створені і функціонують центральний орган (Управління Державної пожежної охорони МВС України), територіальні та місцеві органи державного пожежного нагляду.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень посадовців органів державного пожежного нагляду підприємства, установи і організації можуть притягуватися до сплати штрафу, максимальний розмір якого не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення суперечки спричиняє за собою нарахування на сумуштрафу пені у розмірі двох відсотків за кожен день прострочення.

Нагляд за дотриманням законності в діяльності пожежної охорони здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

Пожежну безпеку підприємств, установ, організацій і особистих об’єктів регламентують закон «Про пожежну безпеку», «Правила пожежної безпеки в Україні», міждержавні стандарти (ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.041-83, ГОСТ 12.1.044-89, (ГОСТ 12·3046-91, ГОСТ 12.4.009-83), будівельні норми і правила СНіП 2.01.02-85 «Протипожежні норми», СНіП 2.04.02-84. «Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди», СНіП 2.04.05-86. «0палення, вентиляція і кондиціонування», СНіП 2.11.01-85. «Складські будівлі», СНіП 2.11.02-87. «Холодильники»), ОНТП 24-86. «Визначення категорій приміщень і будівель щодо вибухонебезпечної та пожежної небезпеки» та інші нормативно-технічні документи.

buklib.net

Про пожежну безпеку закон україни к 1993

(частину першу статті 24 замінено двома частинами згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI,
у зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою)

Забезпечення державної пожежної охорони спеціальною технікою, обладнанням, спецодягом, засобами зв’язку, індивідуального захисту здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25. Контроль за діяльністю державної пожежної охорони

Контроль за діяльністю державної пожежної охорони здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і в межах своєї компетенції Рада Міністрів Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування, а на підприємствах, що охороняються державною пожежною охороною, крім цього, — керівники цих підприємств.

Стаття 26. Відомча пожежна охорона

На об’єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, створюються підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони, які здійснюють свою діяльність згідно з положеннями, погодженими з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Підрозділи відомчої пожежної охорони, що мають виїзну пожежну техніку, залучаються до гасіння пожеж у порядку, який встановлюється державною пожежною охороною.

Ці підрозділи у питаннях підготовки особового складу та організації гасіння пожеж керуються нормативними актами, що діють у державній пожежній охороні.

Стаття 27. Місцева пожежна охорона

У селищах і селах підрозділи місцевої пожежної охорони створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Додатково підрозділи місцевої пожежної охорони можуть створюватися також у містах та для охорони об’єктів.

(частина перша статті 27 у редакції
Закону України від 18.09.2003 р. № 1181-IV)

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення місцевих пожежних команд здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, коштів, які відраховуються підприємствами, установами та організаціями, розташованими на території району, в розмірі 0,1 відсотка від основних та оборотних коштів і трьох відсотків коштів, що виділяються на нове будівництво, відрахувань від платежів з майнових видів страхування на фінансування запобіжних заходів, а також за рахунок пожертвувань юридичних і фізичних осіб.

(стаття 27 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 12.09.2002 р. № 138-IV)

Стаття 28. Добровільна пожежна охорона

На підприємствах, в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння можуть створюватися з числа робітників, службовців, інженерно-технічних працівників та інших громадян добровільні пожежні дружини (команди), Положення про які затверджується Кабінетом Міністрів України.

У школах, дитячих таборах створюються дружини юних пожежних, що діють на підставі Положення, затверджуваного Міністерством освіти України за погодженням з Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Стаття 29. Оплата праці працівників відомчої і місцевої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд)

Розміри грошового утримання працівників відомчої і місцевої пожежної охорони встановлюються міністерствами, іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і повинні компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати, а також забезпечувати необхідну готовність цих підрозділів до гасіння пожеж.

Оплата праці членів добровільних пожежних дружин (команд) за час їх участі в ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань провадиться з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи.

Членам добровільних пожежних дружин (команд) може надаватися додаткова відпустка із збереженням заробітної плати до 10 робочих днів на рік, а також грошові премії та цінні подарунки.

Стаття 30. Обов’язкове особисте страхування працівників відомчої і місцевої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд)

Працівники відомчої і місцевої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов’язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони займали (займають).

Страхування працівників відомчої пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (команд) здійснюється за рахунок підприємств, установ та організацій, де вони створені, а працівників місцевої пожежної охорони — за рахунок юридичних осіб, які утримують підрозділи цієї охорони, або за рахунок місцевого бюджету. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За сім’єю загиблого (померлого) зберігається право на пільги, якими він користувався за місцем роботи.

Стаття 31. Контроль за діяльністю відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони

(назва статті 31 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 12.09.2002 р. № 138-IV)

Контроль за діяльністю відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони здійснюють міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, керівники підприємств, установ та організацій, органи державної пожежної охорони, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування.

(стаття 31 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 12.09.2002 р. № 138-IV)

Стаття 32. Протипожежні об’єднання громадян

З метою об’єднання зусиль трудових колективів, вчених, фахівців пожежної охорони та окремих громадян у галузі забезпечення пожежної безпеки можуть створюватись асоціації, товариства, фонди та інші добровільні протипожежні об’єднання громадян, які здійснюють свою діяльність згідно з чинним законодавством України.

Стаття 33. Участь страхових організацій в забезпеченні пожежної безпеки

Організації, що здійснюють страхування на випадок пожеж, зобов’язані провадити відрахування від платежів з майнових видів страхування органам управління пожежною охороною на запобіжні протипожежні заходи, передбачати надання страхувальникам пільг у вигляді знижок страхових платежів при виконанні ними протипожежних вимог, а також зменшення суми страхового відшкодування або відмову від його виплати, якщо на виникнення пожежі та її наслідки вплинуло невиконання вимог пожежної безпеки.

Знижки страхових платежів повинні також передбачатися для підприємств, установ та організацій, які мають пожежні команди (дружини) з виїзною пожежною технікою.

Розмір і порядок відрахувань від страхових платежів на запобіжні протипожежні заходи визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 34. Гасіння пожеж

Гасіння пожеж пожежною охороною здійснюється безкоштовно.

У підрозділах державної пожежної охорони організується цілодобове несення служби, порядок якого встановлюється Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Для виклику державної пожежної охорони в автоматичній телефонній мережі встановлюється єдиний номер — 01. Підрозділи державної пожежної охорони виїжджають для гасіння пожеж на всі об’єкти незалежно від форм власності, за винятком підземних споруд (крім діючих станцій метрополітену).

Організація гасіння пожеж на підземних спорудах і територіях державного лісового фонду здійснюється у порядку, який встановлюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та Міністерством лісового господарства України.

Під час гасіння пожеж працівник пожежної охорони має право на безперешкодний доступ у всі жилі, виробничі та інші приміщення, а також вживати будь-яких заходів, спрямованих на рятування людей, запобігання поширенню вогню та на ліквідацію пожежі.

Всі підрозділи і служби пожежної охорони, що залучаються до гасіння, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, не має права втручатися в його дії.

Для участі у гасінні пожежі місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв’язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, — харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу та осіб, залучених до гасіння пожежі.

Матеріальні збитки, пов’язані з пошкодженням майна під час гасіння пожежі, пожежна охорона не відшкодовує.

Порядок організації гасіння пожежі та залучення до цього пожежних підрозділів незалежно від їх відомчого підпорядкування встановлюється Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Стаття 35. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ, організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися у судовому порядку до сплати штрафу.

(частина друга статті 35 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 18.11.97 р. № 642/97-ВР)

Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації.

Розміри і порядок накладення штрафів визначаються чинним законодавством України.

Кошти, одержані від застосування цих штрафних санкцій, спрямовуються до державного бюджету і використовуються для розвитку пожежної охорони та пропаганди протипожежних заходів.

Рішення про накладення штрафу оскаржується у судовому порядку в місячний термін.

Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені в розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.

Стаття 36. Відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про пожежну безпеку

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, завдані у зв’язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи та організації понесли витрати, пов’язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 37. Порядок вирішення спорів

Спори з питань пожежної безпеки вирішуються органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування та органами державної пожежної охорони згідно з їх компетенцією, судом.

(частина перша статті 37 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 762-IV)

Спори з питань застосування протипожежних вимог стандартів, норм і правил вирішуються органами, що затвердили ці стандарти, норми і правила, разом з органами державної пожежної охорони.

Питання, пов’язані із знесенням, перенесенням, переплануванням будівель, побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки, вирішуються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, судом.

(частина третя статті 37 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 762-IV)

Стаття 38. Громадський контроль за додержанням законодавства з питань пожежної безпеки

Громадський контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними пожежними дружинами (командами) та протипожежними об’єднаннями громадян у межах їх компетенції.

Стаття 39. Нагляд за додержанням законності в діяльності пожежної охорони

Нагляд за додержанням законності в діяльності пожежної охорони здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

Стаття 40. Представництво

Представництво в міжнародних організаціях, комітетах, асоціаціях з питань пожежної безпеки здійснюється Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Стаття 41. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

dnaop.com

Державна фіскальна служба України

Архів законів України

Закони України за 2011 рік

Закон України від 19.01.2006 №3370-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавчими актами України у сфері ліцензування»

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із законодавчими актами України у сфері ліцензування

Верховна Рада України постановля є :

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 69 Повітряного кодексу України (Відомості Верховно ї Р ади України, 1993 р., N 25, ст. 274) слова «дозволу (ліцензії)» замінити словами «дозволу та/або ліцензії».

2. У Кодексі України про надра (Відомості Верховно ї Р ади України, 1994 р., N 36, ст. 340; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267):

назву викласти в такій редакції:

«Стаття 16. Спец іальні дозволи на користування надрами»;

частину першу виключити;

2) у пункт і 5 частини першої статті 26 слова «дозволом (ліцензією)» замінити словами «спеціальним дозволом»;

3) у тексті Кодексу слово «(ліцензія)» в усіх відмінках і числах виключити.

3. У пункті 1 статті 17 і частинах першій та третій статті 106 Водного кодексу України ((Відомості Верховно ї Р ади України, 1995 р. N 24, ст. 189) слово «(ліцензія)» в усіх відмінках і числах виключити.

4. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховно ї Р ади України, 1995 р., NN 47-52, ст. 349):

1) статтю 2 викласти в такій редакції:

«Стаття 2. Право на торговельне мореплавство Діяльність, що входить у поняття «торговельне мореплавство», відповідно до статті 1 цього Кодексу можуть провадити суб’єкти господарювання за наявності в них відповідної л іцензії, якщо її отримання передбачено законом»;

2) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 35 слово » л іцензію» замінити словом «дозвіл»;

3) частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:

«Дозвіл на право користування судновою радіостанцією видається центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку»;

4) у частині першій статті 40 слово » л іцензії» замінити словом «дозволу»;

5) частину четверту статті 116 виключити.

5. Пункт 6 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховно ї Р ади УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1112, ст. 44) викласти в такій редакції:

«6. Діяльність, пов’язана з посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном, провадиться лише на п ідставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. У разі провадження зазначеної д іяльності без ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються санкції у вигляді штрафів у розмірах встановлених законом. Зазначені кошти спрямовуються до Державного бюджету України».

6. Частину третю статті 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1991 р., N 47, ст. 646) викласти в такій редакції:

«3. Для проведення господарської д іяльності, яка підлягає ліцензуванню, учасники інвестиційної діяльності повинні одержати відповідну ліцензію, що видається в порядку, встановленому законодавством».

7. Абзаци другий і третій частини першої статті 7 Закону України «Про приватизаційні папери» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1992 р., N 24, ст. 352) виключити.

8. Друге речення пункту 7 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1992 р., N 36, ст. 524; 1994 р., N 24,

ст. 182) виключити.

9. В абзаці сьомому частини другої статті 11 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 50, ст. 676) слова «дозволів (ліцензій) суб’єктам господарської д іяльності» замінити словами «дозволів суб’єктам господарювання».

10. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховно ї Р ади України, 1993 р., N 4, ст. 19):

1) у частині другій статті 16 слова «медичної та фармацевтичної практики» замінити словами «медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгі вл і лікарськими засобами»;

2) статтю 17 викласти в такій редакції:

«Стаття 17. Господарська д іяльність у галузі охорони здоров’я Провадження господарської діяльності в галузі охорони здоров’я яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Держава п ідтримує господарську діяльність у галузі охорони здоров’я»;

3) у частині першій статті 33 слова «відповідний дозвіл (ліцензію)» замінити словами «відповідну ліцензію»;

4) у частині третій статті 74 слова «дозвіл (ліцензію) на заняття індивідуальною п ідприємницькою діяльністю» замінити словами «ліцензію на провадження господарської діяльності».

11. У Законі України «Про аудиторську діяльність» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1993 р., N 23, ст. 243; 1996 р., N 9, ст. 44; 2003 р., N 30, ст. 247; 2005 р., N 34,ст. 434):

1) частину третю статті 5 виключити;

2) у частині першій статті 6 слова «має ліцензію на право здійснення аудиторської д іяльності на території України і» виключити;

3) у назв і розділу II слова «та ліцензування» виключити;

4) статтю 13 виключити;

5) у частині третій статті 14 слова «і л іцензування» виключити;

у частині другій слова «з дня отримання ліцензії» виключити;

у частині третій слова «з дня отримання ліцензії і» виключити;

7) у статті 26 слова «та л іцензії» виключити;

у назв і, частинах другій і третій слова «та ліцензії» виключити;

у частині першій слова «або ліцензії» виключити.

12. У Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1993 р., N 31, ст. 338; 2003 р., N 29, ст. 233; 2005 р., N 1, ст. 1):

1) абзац другий частини другої статті 16 доповнити словами «та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів»;

2) частину третю статті 30 викласти в такій редакції:

» П ідприємства, установи і організації незалежно від форм власності та господарювання, а також громадяни-підприємці, які здійснюють провадження господарської діяльності з виробництва автомобілів та автобусів, повинні мати відповідну ліцензію»;

3) частину другу статті 36 виключити.

13. Статтю 11 Закону України «Про пожежну безпеку» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1994 р., N 5, ст. 21) викласти в такій редакції:

«Стаття 11. Ліцензування д іяльності щодо надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, сертифікація та контроль продукції на відповідність вимогам пожежної безпеки Господарська діяльність, пов’язана з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення, провадиться на підставі ліцензій, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Діяльність, пов’язана з наданням послуг і виконанням робіт протипожежного призначення, включа є:

проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об’єкті в ;

проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матер іалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність установленим вимогам.

Суб’єкт господарювання може отримати ліцензію на всі види робіт та послуг за переліком або на його частину залежно ві д спроможності дотримання ліцензійних умов.

Усі види пожежної техні ки та протипожежного устаткування, що застосовуються для запобігання пожежам та для їх гасіння, повинні мати сертифікат відповідності».

14. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1994 р., N 14, ст. 80) доповнити статтею 27-1 такого змісту:

«Стаття 27-1. Ліцензування ф ізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності

Діяльність, пов’язана з організацією та проведенням спортивних занять професіоналів та любителів спорту, а також д іяльність з підготовки спортсменів до змагань з різних видів

спорту, визнаних в Україні, провадиться на п ідставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством».

15. Статтю 13 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1994 р., N 27, ст. 218) викласти в такій

«Стаття 13. Ліцензування господарської д іяльності, пов’язаної з потенційною небезпекою для здоров’я людей

Види господарської д іяльності, пов’язані з потенційною небезпекою для здоров’я людей, підлягають ліцензуванню у випадках, встановлених законом.

До ліцензійних умов щодо видів господарської д іяльності, провадження яких пов’язане з потенційною небезпекою для здоров’я людей, обов’язково включаються вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

16. Абзац шостий частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1994 р., N 46, ст. 411; 2000 р., N 46,

ст. 398) викласти в такій редакції:

«вносити подання відповідним органам про анулювання ліцензій на право провадження окремих видів господарської д іяльності у будівництві підприємств, які допускають порушення ліцензійних умов а також на інших підставах відповідно до закону».

17. Частину другу статті 8 Закону України «Про транспорт» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1994 р., N 51,ст. 446) замінити двома частинами такого змісту:

«Ліцензії на провадження видів д іяльності в галузі транспорту видаються відповідно до законодавства.

Разом з ліцензією на кожен автомобільний транспортний засіб видається ліцензійна картка встановленого зразка, яка п ідтверджує право на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортним засобом на підставі отриманої ліцензії».

18. У Законі України «Про лікарські засоби» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1996 р., N 22, ст. 86):

у частинах першій і другій слова » спец іального дозволу (ліцензії)» замінити словом «ліцензії»;

у частині першій слова «встановленому Кабінетом Міні стр ів України або уповноваженим ним органом» замінити словами «встановленому законодавством»;

2) в абзаці десятому частини першої статті 15 слова «спеціальний дозвіл (ліцензію)», «скасування» та «суб’єктами господарської д іяльності» замінити відповідно словами «ліцензію», «анулювання» та «суб’єктами господарювання»;

3) статтю 19 викласти в такій редакції:

«Стаття 19. Порядок торгі вл і лікарськими засобами

Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється п ідприємствами, установами, організаціями та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому

Суб’єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду д іяльності».

19. Статтю 13 Закону України «Про трубопровідний транспорт» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1996 р., N 29, ст. 139) викласти в такій редакції:

«Стаття 13. Ліцензування та сертифікація робіт на трубопровідному транспорті

Діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об’єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на п ідставі ліцензії і підлягає обов’язковій сертифікації. Ліцензії видаються в порядку, встановленому законодавством».

20. Статтю 8 Закону України «Про залізничний транспорт» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1996 р., N 40, ст. 183) доповнити частиною третьою такого змісту:

«Господарська д іяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством».

21. Абзац дванадцятий частини третьої статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2004 р., N 45,

ст. 501; 2005 р., N 48, ст. 480) виключити.

22. Частини другу і третю статті 10 Закону України «Про космічну діяльність» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1997 р., N 1, ст. 2) замінити однією частиною такого змісту:

«Перелік видів космічної д іяльності, що підлягають ліцензуванню, визначається законом. Ліцензії на провадження такої д іяльності видаються в порядку, встановленому законодавством».

23. У підпункті 5.1.8 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2005 р., N 34, ст. 442) слова «спеціальний дозвіл (ліцензію)» замінити словом «ліцензію».

24. У статті 13 Закону України «Про електроенергетику» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1998 р., N 1,ст. 1):

у частині першій слова «базується на дозвільному принципі відповідно до Закону України «Про п ідприємництво» замінити словами «здійснюється за умови отримання відповідної

у частині другій слова » Спец іальний дозвіл (ліцензія)» замінити словом «Ліцензія».

25. У Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (Відомості

Верховно ї Р ади України, 1998 р., N 9, ст. 34; 2000 р., N 38,

ст. 318; 2004 р., N 19, ст. 256):

1) у пункті 25 статті 1 слова «суб’єкти п ідприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють зазначену діяльність на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються у порядку, встановленому законодавством України» замінити словами «суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, які провадять свою господарську діяльність згідно із законом»;

2) абзац третій частини першої статті 3 викласти в такій редакції:

«розроблення ліцензійних умов для провадження д іяльності, пов’язаної з видобутком, виробництвом дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виготовленням виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, торгівлею виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також із збиранням та первинною обробкою відходів і брухту дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння»;

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Видобуток, виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виготовлення виробів з

них провадиться суб’єктами господарювання на п ідставі ліцензій, одержаних у порядку, встановленому законодавством»;

у частині третій слова «відповідну ліцензію» замінити словами «ліцензію на виробництво дорогоцінних металі в «;

4) у частині другій статті 10 слова «ліцензі ями на цей об’єкт видобування» замінити словами «спеціальним дозволом на користування надрами»;

5) у статті 11 слова «суб’єктами п ідприємницької діяльності на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються у порядку, встановленому законодавством України» замінити словами «суб’єктами господарювання відповідно до закону»;

6) друге речення частини першої статті 12 викласти в такій редакції: «Збирання і первинна обробка відходів і брухту дорогоцінних металі в та дорогоцінного каміння, дорогоцінного

каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння провадяться суб’єктами господарювання на п ідставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством»;

7) частину другу статті 14 доповнити абзацом такого змісту:

«Торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння п ідлягає ліцензуванню в порядку,

8) абзац четвертий частини першої статті 19 викласти в такій редакції:

«анулюють у порядку, встановленому законодавством, ліцензії суб’єктів господарювання, що займаються видобутком, виробництвом дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виготовленням виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, торг івлею виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також збиранням та первинною обробкою відходів і брухту дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, та застосовують ф інансові санкції за провадження зазначеної господарської д іяльності без ліцензій».

26. В абзаці восьмому частини першої статті 12 Закону України «Про захист рослин» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 50-51, ст. 310; 2004 р., N 26, ст. 362) слова «а також ліцензування д іяльності, пов’язаної з їх виробництвом та реалізацією» виключити.

27. У Законі України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 5-6, ст. 46):

1) абзац сьомий статті 8 викласти в такій редакції:

«видача ліцензій на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт та контроль за додержанням ліцензійних умов»;

2) частину другу статті 13 виключити;

3) статтю 14 викласти в такій редакції:

«Стаття 14. Ліцензування топографо-геодезичної і картографічної д іяльності

Порядок видачі ліцензій на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт визначається законодавством.

Ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт видаються п ідприємствам, установам, організаціям, а також фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, які можуть забезпечити виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт відповідно до встановлених ліцензійних умов.

Ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі топографо-геодезичної, картографічної д іяльності»;

4) в назв і та абзаці першому статті 15 слова «спеціальних дозволів (ліцензій)» замінити словом «ліцензій»;

абзац п’ятий частини третьої викласти в такій редакції:

«наявність ліцензій на виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт та дотримання встановлених ліцензійних умов»;

в абзаці третьому частини п’ятої слова «суб’єктами п ідприємницької діяльності» замінити словами «суб’єктами господарювання», а слова «або порушення умов, передбачених цими

6) в абзаці четвертому частини другої статті 26 слова «спеціальних дозволів ( л іцензій)» замінити словом «ліцензій».

28. У статті 9 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 7, ст. 50):

у частині восьмій слова «дозволи (ліцензії)» замінити словом «ліцензії»;

у частині дев’ятій слова «аудиторських ф ірм» виключити;

у частині тринадцятій слова » спец іального дозволу (ліцензії)» замінити словом «ліцензії».

29. У статті 7 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Яворів» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 15, ст. 82):

у частині третій слова «аудиторських ф ірм» виключити;

у частині четвертій слова «дозволи (ліцензії)» замінити словом «ліцензії».

30. У Законі України «Про гідрометеорологічну діяльність» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 16, ст. 95):

1) у частині першій статті 6 слова » за спец іальними дозволами (ліцензіями)» виключити;

2) абзац четвертий статті 7 виключити;

3) у статті 18 слова «надання дозволів (ліцензій) на провадження гідрометеорологічної д іяльності» виключити;

4) абзац шостий частини другої статті 19 виключити;

5) статтю 20 виключити;

6) абзац восьмий частини першої статті 25 виключити.

31. У частині третій статті 8 Закону України «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р.,

N 18, ст. 139) слова «аудиторських ф ірм» виключити.

32. У Законі України «Про металобрухт» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 25, ст. 212; 2001 р., N 1,ст. 3; 2003 р. N 6, ст. 52; 2005 р., N 4, ст. 85):

1) в абзаці дванадцятому статті 1 слова «та отримали відповідні ліцензії» виключити;

2) статтю 4 п ісля частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

«Діяльність, пов’язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на п ідставі ліцензії, що видається в порядку,

У зв’язку з цим частини другу-дванадцяту вважати відповідно частинами третьою-тринадцятою;

абзац дев’ятий частини першої викласти в такій редакції:

«анулює ліцензії в порядку, встановленому законодавством»;

частину третю викласти в такій редакції:

«Місцеві державні адміністрації у раз і виявлення порушень вимог цього Закону повідомляють про це центральному органу виконавчої влади з питань промислової політики. Центральний орган виконавчої влади з питань промислової політики повинен повідомити

про своє р ішення місцевій державній адміністрації протягом тридцяти днів з дня одержання повідомлення про порушення»;

4) абзац четвертий частини першої статті 15 викласти в такій редакції:

«анульовувати д ію ліцензії в порядку, встановленому законодавством».

33. У Законі України «Про архітектурну діяльність» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 31, ст. 246):

1) у частині першій статті 17 слово » П ідприємницька» замінити словом «Господарська»;

2) у частині другій статті 20 слова «або відповідну ліцензію» виключити, а слова «відповідних видів проектних робіт» замінити словами «окремих видів господарської д іяльності у будівництві».

34. В абзаці першому частини третьої статті 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 44, ст. 391) слова «дозволів

(ліцензій)» замінити словами «спеціальних дозволі в «.

35. У Гірничому законі України (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 50, ст. 433):

1) у другому реченні частини першої статті 13 слова «Кабінетом Міні стр ів України» замінити словом «законодавством»;

2) у частині першій статті 24:

в абзаці другому слово «(ліцензію)» виключити;

абзац третій виключити.

36. У частині другій статті 6 Закону України «Про державну геологічну службу України» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1999 р., N 51, ст. 456; 2004 р., N 17-18, ст. 250;

2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267):

в абзаці восьмому слово «( л іцензій)» виключити;

абзац дев’ятий викласти в такій редакції:

«видача п ідприємствам, установам і організаціям, а також фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин згідно із законодавством, здійснення контролю за дотриманням ними ліцензійних умов».

37. Частину другу статті 34 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» (Відомості Верховно ї Р ади України, 2000 р., N 4, ст. 25) виключити.

38. У Законі України «Про меліорацію земель» (Відомості Верховно ї Р ади України, 2000 р., N 11, ст. 90):

1) абзац восьмий статті 13 викласти в такій редакції:

«установлення єдиного порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури, видачі суб’єктам господарювання ліцензій на провадження д іяльності з проектування, будівництва нових і реконструкції існуючих меліоративних систем»;

2) абзац восьмий статті 16 викласти в такій редакції:

«видача суб’єктам господарювання ліцензій на проектування, будівництво нових і реконструкцію існуючих меліоративних систем»;

3) у частині першій статті 19 слова «суб’єктів п ідприємницької діяльності» замінити словами «суб’єктів господарювання»;

4) частину третю статті 21 викласти в такій редакції:

«Проектування будівництва нових і реконструкції існуючих меліоративних систем здійснюється спеціалізованими проектними організаціями, які одержали в установленому законодавством порядку ліцензію на провадження відповідного виду д іяльності. Відносини

проектних організацій та замовників регулюються договорами, які укладаються відповідно до законодавства»;

5) частину першу статті 22 викласти в такій редакції:

«Роботи з будівництва нових та реконструкції існуючих меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури виконуються спеціалізованими п ідприємствами, установами і організаціями, а також фізичними особами — суб’єктами господарювання, які одержали відповідно до законодавства ліцензію».

39. У статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховно ї Р ади України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 22, ст. 105):

пункт 11 викласти в такій редакції:

«11) виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторі в росту рослин), оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин)»;

у пункт і 59 слова «та окремих об’єктів інженерної інфраструктури» виключити.

40. У частинах першій і п’ятій статті 19 Закону України «Про курорти» (Відомості Верховно ї Р ади України, 2000 р., N 50, ст. 435) слова «(ліцензією)» і «(ліцензію)» виключити.

41. Частину третю статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року N 23-93 «Про довірчі товариства» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1993 р., N 19, ст. 207) виключити.

42. У пункті 1 статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року N 30-93 «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» (Відомості Верховно ї Р ади України, 1993 р., N 23, ст. 247; 1995 р. N 29, ст. 219; 2003 р., N 16, ст. 129):

у п ідпункті 8 слова «спеціального дозволу (ліцензії)» замінити словом «ліцензії»;

п ідпункт 12 викласти в такій редакції:

«12) повідомляти органи ліцензування про порушення стандартів, норм і правил суб’єктами господарювання, які одержали ліцензію на провадження такої д іяльності».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міні стр ів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових акті в у відповідність із цим Законом.

sfs.gov.ua